Освітня програма
Богородчанського ліцею № 2
Богородчанської районної ради Івано- Франківської області
ІІ ступеня
Освітня програма Богородчанського ліцею № 2 ІІ ступеня (базова середня освіта) сформована на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, розробленої на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018р. №405 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».
Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 12, 10);
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, затверджених наказом МОН України від 07.06.2017 року №804 та від 23.10.2017 року №1407, перелік яких наведено в таблиці 18; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:
для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,
для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,
для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,
для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані Богородчанського ліцею № 2
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні , та варіативну складову.
Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається Богородчанським ліцеєм № 2 , враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення школи.
Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години..
Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план школи містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів освітньої програми.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки
здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів та через систему заходів Цільової програми Богородчанського ліцею № 2 «Будьмо здрові»
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано самостійно вчителями школи з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».
Поділ класівна групи при вивченні окремих предметів здійснюється
відповідно до наказів МОН України від 20.02.2002 за № 128 та від 26.05.2008 р. за № 461
. На групи ділятьсякласи:
- 5-А,Б, 6-А,Б,В 7-А,Б, 8-А,Б, 9А,Б - для вивчення інформатики;
- 5-А ,Б– для вивчення української та англійської мов;
- 5-А,Б ,6-А,Б,В 7-А,Б, 8-А,Б, 9-А,Б класи - об′єднуються при вивченні трудового навчання для поділу на групи ( хлопців та дівчат ) відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.
Навчальний план для 5-9 класів Богородчанського ліцею № 2
на 2021 – 2022 н.р.
|
Назва освітньої галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
||||||||||
|
5-А |
5-Б |
6-А |
6-Б |
6-В |
7-А |
7-Б |
8-А |
8-Б |
9-А |
9-Б |
||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5+0,5 |
3,5+0,5 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
2,5+0,5 |
2,5+0,5 |
2 |
2 |
2+0,5 |
2+0,5 |
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Англійська мова |
3+1 |
3+1 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Суспільство-знавство |
Історія України |
1+0,5 |
1+0,5 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
|
Всесвітня історія |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|||
|
Основи правознавства |
1 |
1 |
||||||||||
|
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|||||
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|||||
|
Мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
||||||||
|
Математика |
Математика |
4+0,5 |
4+0,5 |
4+1 |
4+1 |
4+1 |
||||||
|
Алгебра |
2 |
2 |
2+1 |
2+1 |
2+0,5 |
2+0,5 |
||||||
|
Геометрія |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||||||
|
Природозна вство |
Природо- знавство |
2 |
2 |
|||||||||
|
Біологія |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|||
|
Географія |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
1,5 |
|||
|
Фізика |
2 |
2 |
2 |
2 |
3 |
3 |
||||||
|
Хімія |
1,5+0,5 |
1,5+0,5 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||||||
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
Разом |
29 |
29 |
30,5 |
30,5 |
30,5 |
32 |
32 |
32,5 |
32,5 |
34 |
34 |
|
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
2,5 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
Християнська етика (курс за вибором) |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Українська мова(інд.) |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|||||||||
|
Хімія (факультатив) |
0,5 |
0,5 |
||||||||||
|
Резерв |
1 |
1 |
1 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
1 |
1 |
|||
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
27 |
27 |
30 |
30 |
30 |
30,5 |
30,5 |
31,5 |
31,5 |
33 |
33 |
|
|
За типовим планом |
30 |
30 |
33 |
33 |
33 |
33,5 |
33,5 |
34,5 |
34,5 |
36 |
36 |
|
|
Всього фінансовано |
30 |
30 |
32 |
32 |
32 |
33 |
33 |
34 |
34 |
35 |
35 |
|
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
-
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
-
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються міжпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
-
предмети за вибором;
-
роботу в проектах;
-
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
|
Наскріза лінія |
Коротка характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
|
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
|
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
|
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Перелік освітніх галузей.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
-
Мови і літератури
-
Суспільствознавство
-
Мистецтво
-
Математика
-
Природознавство
-
Технології
-
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметіврозкривається у відповідних навчальнихпрограмах.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
-формування компетентностей;
-розвитку компетентностей;
-перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
-корекції основних компетентностей;
-комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей ,крім уроку , проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
-
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
-
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
-
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
-
якість проведення навчальних занять;
-
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпеченняякості освіти:
-
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
-
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
-
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
-
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Передбачені результати базової середньої освіти
Освітня програма базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми Богородчанської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 базової середньої освіти забезпечить формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, як-от: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.
Предмети інваріантної та варіативної складових, що не мають повної кількості годин вивчатимуться за семестрами.
