Богородчанській ЗОШ №2 виповнилося 25! Це багато? А ви запитайте про це у випускників цієї школи, які любовно називають її ластів"янкою.
17-літніми юнаками і юнками вилетіли вони із шкільного гніздечка, а вчора прийшли на свято змужнілими, успішними, дехто вже з легкою памороззю сивини на скронях, але все ж з тією дитячою радістю й теплими спогадами про дитинство.
А ви спитайте в учителів, які відмірюють ритм свого життя шкільним дзвінком, а тому час їх майже не торкається...от тільки зморшки довкола очей все глибші...й окуляри стають постійною прикрасою.
А ви спитайте в директора, яка присвятила цій школі 25 років свого життя...і яка є для неї не другим, а часто першим домом, бо тут, буває, сонце сходить і заходить.
А ви спитайте ластівок, які від першого року облюбували шкільні вікна, і невтомно повертаються з далеких країв, аби вивести тут ластів"ят.
А втім...згадаймо вчорашнє свято, щоб все зрозуміти без слів.
Отож, P.S ( тобто Рісля Sвята :) )
Детальніше...