Жовто-синій стяг – це наша незалежність, наш дух, честь і наша слава. З ним ми добилися незалежності й відновили власну державу. Це свято встановлено на честь багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України. СВЯТО КОЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ РОДИНИ, ЦЕ СВЯТО СВІТОВОГО УКРАЇНСТВА, бо без сумніву, сьогодні він замайорить по цілому світі там, де живуть українці!
Забезпечення рівного доступу до освіти і неупередженого ставлення до всіх дітей — такі ж важливі завдання директора школи, як і забезпечення якості освітньої діяльності школи.
Принцип інклюзивності та справедливості в освіті передбачає, що всі діти повинні мати доступ до освітніх можливостей, що сприятиме досягненню ними кращих результатів у навчанні незалежно від статі, національності або достатку, освіти чи професії їхніх батьків.
Дискримінація — це ситуація, коли дитина чи група дітей за певними ознаками (інвалідність, місце проживання, добробут родини, стать, віра тощо) обмежується у користуванні правами, послугами, свободами без обґрунтованих правомірних причин. Прикладом прямої дискримінації може бути різниця у ставленні до різних груп дітей протягом навчання: від кого очікують і стимулюють до більших успіхів, скажімо, в математиці, кого вважають менш здібними, кого готові більше заохочувати, підтримувати тощо.
Якщо пряма дискримінація більшості людей зазвичай очевидна, оскільки полягає у менш прихильному ставленні, то з непрямою дискримінацією складніше. Непряма дискримінація проявляється через формально нейтральні правила, норми, критерії чи практику, коли певна людина або група людей опиняється у невигідному становищі порівняно з іншими, або отримує гірші умови. Прикладом непрямої дискримінації може бути ситуація, коли до школи потрібно прийти у певному одязі, а у окремої групи дітей через фінансовий стан родини немає такої можливості.
Поруч із дискримінацією завжди “ходять” упередження — хибні або негативні думки про людину, що складаються наперед, а висновки про її здібності чи нахили робляться лише за певною ознакою. Наприклад, коли про людей ромської національності наперед думають як про нечесних або про дітей певної статі — як про схильних до певних наук, гуманітарних чи природничих.
Запорукою вдосконалення сучасної української освіти єнова процедура вивчення діяльності шкіл –інституційний аудит.
Станом на сьогодні для проведення інституційних аудитів управління Державної служби якості освіти в Івано-Франківській області вже підготувалопонад 130 експертів, які пройшли відповідне навчання. 25 експертів уже отримали практичний досвід, беручи участь у 7 інституційних аудитах, проведених в Івано-Франківській області.
Освітніми експертами стали керівники закладів освіти та їхні заступники, працівники Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та вчителі-практики. Для підвищення якості освіти й рівня довіри суспільства до неї, експерти аналізували й оцінювали освітні та управлінські процеси в закладах освіти.
У протоколі роботи експертної групи під час інституційного аудиту міститься інформація про те, як саме відбувається інституційний аудит у школі, як вивчаються освітнє середовище, робота педагогів, система оцінювання та управлінські процеси. Крім того, враховуючи обставини пандемії та перехід освітніх закладів на дистанційне навчання, Державна служба якості освіти Українивдосконалила процедуру проведення інституційного аудиту. Тому експерти зможуть вивчати діяльність закладу освіти з використанням онлайн-технологій.
Залишилися питання, які стосуються процедури проведення інституційного аудиту? Знайти відповідіна них можна під час перегляду відеоролика, який є частиною інформаційної кампанії Державної служби якості освіти про систему забезпечення якості освіти в українських школах.
ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК
питань для перевірки знання законодавства у сфері загальної середньої освіти
І. Питання для перевірки знання Закону України «Про освіту»
1. Що входить до системи освіти?
2. Що належить до невід'ємних складників системи освіти?
3. Хто належить до органів управління у сфері освіти?
4. Які органи влади планують та забезпечують розвиток мережі закладів початкової та базової середньої освіти?
5. Які функції виконує Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО)?
6. Що належить до обов'язкових складових Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО)?
7. Яку автономію держава гарантує закладам освіти?
8. Якими документами визначається обсяг автономії закладів освіти?
9. Які заклади освіти можуть визначати релігійну спрямованість своєї освітньої діяльності?
10. Якими є вимоги до опорного закладу освіти?
11. Які рівні повної загальної середньої освіти особа має право здобувати в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до її місця проживання?
12. За якої умови юридична особа має статус закладу освіти?
13. У якому статусі може діяти заклад освіти як суб'єкт господарювання"?
14. До яких документів заклад освіти зобов'язаний забезпечити відкритий доступ на своєму веб-сайті (у разі його відсутності - на веб-сайті свого засновника)?
15. Які плакати, стенди, листівки, або інші об'єкти забороняється зберігати, розміщувати, розповсюджувати у закладах освіти?
16. Хто може бути засновником закладу освіти?
